ВУЗ ШАГ
   

КПНЗ "Центр дитячої та юнацької творчості" ДМР

 

Результати анкетування педагогів

  

Визначення рівня підготовленості педагогічного колективу до етнокультурного виховання учнів

  З'ясування стану підготовленості педагогів  ЦДЮТ до вирішення   проблеми  етнокультурного  виховання проводилося за допомогою розробленої нами анкети, яка складалася з ряду питань:  “Чи існує зв’язок між рівнем професійної кваліфікації педагога і індивідуальним досягненням його вихованців?”; “У чому полягає основна мета програми Вашого гуртка?”; “Які якості Ви виховуєте у своїх вихованців?”; “Як Ви розумієте сутність поняття „ етнокультурне виховання”?”; “Які чинники, на Ваш погляд, впливають на етнокультурне виховання  учнів?”; “Дайте загальну оцінку сформованості етнокультурної компетентності у Ваших вихованців”; “Якими виховними технологіями методик, педагогічних засобів Ви формуєте етнокультурну компетентність у вихованців?”.

        Всього нами були опитані 30 педагогів ЦДЮТ.

  Аналіз результатів анкетування дозволив виявити протиставлення між згодою педагогів у необхідності формування етнокультурної компетентності   у вихованців і здатності педагогів до цієї діяльності.  70% опитуваних дали вірну, але неповну відповідь щодо розуміння поняття  етнокультурне виховання: “етнокультурне виховання – процес вивчення національної культури; … вивчення культурно-історичних особливостей; …  обізнаність дітей  в проведенні народних свят, обрядів тощо”.

   Висновок: необхідність просвітницької роботи з проблеми етнокультурного виховання.

   Подальше дослідження з метою з’ясування стану програмного забезпечення у позашкільному закладі дало можливість зробити такий висновок: завдання етнокультурного виховання, формування етнокультурної компетентності не відображені належним чином у програмах гуртків, а тому не конкретизуються і не набувають значущості в діяльності педагогів на кожному занятті.

 

Яким чином  буде здійснюватися компетентнісний  підхід у процес етнокультурного виховання?

   Одним з шляхів здійснення компетентнісного підходу в гуртках декоративно-ужиткового мистецтва ми вбачаємо в реалізації  комплексної програми на початковому рівні підготовки дітей. В  цьому випадку дитина має можливість не тільки в межах одного гуртка вивчати одночасно декілька видів мистецтв, а й поєднувати в своїх роботах особливості методик їх виконання. Наприклад: писанку “вимальовувати” бісером, а картину створювати з вовни, а не малювати фарбою. Таким чином дитина вчиться застосовувати (“накладати”, комбінувати) отримані знання для вирішення задачі іншими, не характерними для іншого виду мистецтва способами.

 

Умови (гіпотетичні) етнокультурного виховання дітей:

   Вирішення проблеми етнокультурного виховання ми вбачаємо в необхідності розробки комплексної методики, а саме:

   1) розробки комплексу програм для гуртків декоративно-ужиткового мистецтва, відповідно до класифікації рівнів (на початковому рівні буде розроблено комплексну програму, яка буде спрямовувати учнів на одночасне вивчення декількох видів декоративно-ужиткового мистецтва);

   2) розробки наскрізної програми, яка буде надавати можливість ознайомлюватися з загальнонаціональними та культурно-історичними особливостями конкретного регіону учням гуртків різних напрямів даного ПНЗ. Цьому має сприяти проведення виставок, майстер-класів, інших масових заходів із збереження народних традицій;

   3) проведення учнями дослідницьких робіт під керівництвом педагога та їх захисту в Малій академії народних мистецтв.

 

СЛОВНИК

   У нашому дослідженні під етнокультурним вихованням ми розуміємо цілеспрямований навчально-виховний процес, зорієнтований на збереження та відродження національних і культурно-історичних особливостей конкретного регіону.

   Під етнокультурною компетентністю  вихованців ми розуміємо  їх готовність до взаєморозуміння та взаємодії, яка базується на знаннях і досвіді, набутих у реальному житті (тобто у ході навчальних занять),  спрямованих на їх успішну адаптацію в поліетнічному суспільстві.

   Ознаки етнокультурної компетентності є такими: знання історії та особливостей рідної культури, її традицій і звичаїв; ціннісне ставлення до культурного спадку свого та іншого етносів; толерантне ставлення до інших культур та їх представників; наявність прагнення до оволодіння вітчизняною і світовою культурною спадщиною; наявність знань про вітчизняне мистецтво та  мистецтво інших країн світу.

   Компетентнісний підхід у позашкільній освіті - це підхід, що базується на застосуванні в меті, завданнях, змісті, формах та методах позашкільної освіти базових компетентностей особистості. Компетентнісний підхід підкреслює поєднання і практичну реалізацію знань, умінь, навичок, досвіду, культури. У процесі реалізації компетентнісного підходу відбувається переосмислення, що учень є не лише "носієм" певної групи "знань, умінь, навичок", а й соціальною істотою, яка має реалізуватися в майбутньому, виконувати соціальні ролі і вирішувати коло професійних і життєвих завдань. Метою компетентнісного підходу є забезпечення підвищення якості позашкільної освіти і виховання.

   НАЦІОНАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ – цілеспрямована система формування і розвитку почуттів національної свідомості, національної самоповаги, національної гідності, національної гордості.

   НАЦІЯ (лат. natio – плем'я, народ) – це сукупність індивідів,  поєднаних усвідомленям своєї єдності, спільності походження, мови, вірувань, побуту, звичаїв, історичного минулого та солідарністю соціальних та політичних інтересів сьогодення (теперішнього).

   ВИХОВАННЯ – процес соціалізації індивіда, становлення і розвиток його як особистості протягом усього життя в процесі власної активності і під впливом природного соціального і культурного середовища

   Національну самосвідомість ми розуміємо як самоідентифікацію особистості, що виражається в усвідомленні приналежності до поліетнічної нації, осягненні національних цінностей, історії, традицій, культури, мови і звичаїв свого народу, спільності історичної долі.

   ОСОБИСТІСТЬ – одне з основних понять психології. В ньому, як правило, відображається людина як свідома істота, що здатна пізнавати і перетворювати дійсність, яка є суб’єктом суспільних відносин, і сукупністю соціально значимих психологічних якостей, властивих конкретній людині.

   СВІТОГЛЯД – система поглядів людини на світ (природу, суспільство та закономірності їх розвитку), що виражає її ставлення до навколишньої дійсності.